- непотрібний
- [неипоутр’і/бнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
непотрібний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непотрібний — (непотребний) нікчемний, даремний, шкідливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
непотрібний — а, е. 1) У якому немає потреби, необхідності. 2) розм. Те саме, що непристойний … Український тлумачний словник
непотрібність — ності, ж. Абстр. ім. до непотрібний 1) … Український тлумачний словник
безпотрібний — а, е. Те саме, що непотрібний … Український тлумачний словник
непотребний — непотрібний (непотребний) нікчемний, даремний, шкідливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Тіло - плоть, воплочення — Хоч багатьом нині здається, що ці терміни майже синонімічні або що термін плоть майже непотрібний в українській мові, елементарне ознайомлення з біблійними й патристичними джерелами богослов я показує, що треба зберегти розрізнення в… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
зайвий — а, е. 1) Який не використовується в цей момент; вільний (в 11 знач.). || Нічим не заповнений (про час). || Надмірний. || у знач. ім. за/йве, вого, с. Те, що становить лишок. 2) Ще один до якоїсь кількості; додатковий. 3) Без якого можна обійтись … Український тлумачний словник
валющий — а, е, діал. 1) Непотрібний. 2) Сильно п яний … Український тлумачний словник
даремний — а, е. 1) Який не дає наслідків; марний. 2) Який не має серйозних причин; безпідставний, непотрібний. 3) діал. Дарований … Український тлумачний словник